переклад публіцистичний еліптичний

Переклад лексики: термінів, скоращеній, кліше

Впливає функція публіцистичного стилю зумовлює експресивність цього стилю. Експресивність проявляється насамперед в оцінці подій, явищ. Оцінність виражається вживанням прикметників, іменників, прислівників зі значенням позитивної або негативної оцінки типу: чудовий, цікавий, важливий, достатній, грандіозний, небувалий, грандіозний і т.п. Оцінність виражається і використанням високої книжкової лексики: дерзання, Вітчизна, Батьківщина, місія, натхнення, сподівання, ратний подвиг і т.п. З іншого боку, оцінка виражається розмовної і навіть просторічної лексикою, наприклад: галас, шалені, відщепенці і т.п.

Гостра, влучна, образна оцінка виражається за допомогою метафор, уособлення, наприклад: новини поспішають, забушував весна, наклеп і лицемірство ходять поруч.

Оцінка може виражатися не тільки лексичними засобами. Це можуть бути і кошти словотвірні, наприклад, суфікси найвищому ступені прикметників, суфікси оцінки у іменників: найвищий, цікавий, найважливіший, групівщина, дідівщина, штурмівщина.

Часто оцінка виражається вже в заголовках, тому до назви статей пред'являються вимоги виразності, яскравості.

Експресивність виражається, таким чином, різними мовними засобами, в тому числі і структурою пропозиції.

Інформативність публіцистичного стилю досягається:

а) документально-фактологічної манерою викладу за допомогою вживання спеціальних термінів, спеціальної лексики, професійних слів; б) обобщенностью викладу, його аналітичність; в) «нейтральністю» викладу, чому сприяє неекспресивний лексика; вживаються складні синтаксичні конструкції, особливо з підрядним зв'язком.

Характерною особливістю публіцистичного стилю є наявність особливих газетних стандартів, особливої \u200b\u200bгазетної фразеології, виникають газетні кліше, наприклад: внести величезний внесок, працювати з вогником, свято шанувати, примножувати бойові традиції, загальнолюдські цінності і т.п.

Публіцистичний стиль використовує мовні засоби різних стилів, проте основні стильові риси публіцистичного стилю виділяються дуже чітко, і публіцистичний стиль являє собою особливе явище, поєднуючи такі риси, як експресивність і стандарт, інформативність і популяризаторством.

Крім особливостей, характерних для мови кожного жанру текстів ЗМІ і відрізняють, наприклад, текст аналітичної статті від тексту політичного коментаря або спортивних новин, можна окреслити коло особливостей, властивих мові ЗМІ в цілому. Оскільки ці особливості багато в чому і визначають специфіку перекладу в сфері масової комунікації, перекладач повинен мати про них уявлення ще до того, як він приступає власне до перекладу.

Однією з важливих особливостей текстів ЗМІ практично всіх жанрів є поєднання в них елементів повідомлення і впливу. Хоча головною функцією масової комунікації прийнято вважати передачу інформації, ця передача досить рідко буває повністю нейтральною, тобто абсолютно вільною від елементів впливу на аудиторію. У більшості випадків передача інформації супроводжується прямим або завуальованим виразом оцінки, мовними засобами та мовними прийомами, що спонукають аудиторію до певної реакції на передану інформацію, засобами привернути увагу до інформації або до точки зору, яка виражається в повідомленні.

Різні жанри текстів ЗМІ характеризуються різним співвідношенням і втіленням елементів повідомлення і впливу, різною питомою вагою власне інформації та експресивних засобів. По-справжньому професійний перекладач повинен не просто усвідомлювати це співвідношення в кожному перекладному їм тексті, але і вміти адекватно передати його в перекладі.

Серед власне мовних і стильових особливостей мови ЗМІ, сукупність яких відрізняє його від мови інших функціональних стилів, можна назвати:

Високий ступінь стандартизації використовуваних засобів: великий відсоток стійких і клішірованних виразів, різні журналістські штампи, лексікалізованние метафори, стандартні терміни і назви і т.п. (Ця особливість насамперед характерна для новинних матеріалів та відображає прагнення їх авторів створити враження абсолютної об'єктивності і неупередженості).

Знаменна подія; як випливає з компетентних джерел: практика показує, що; небажані наслідки; почався / завершився робочий візит; в ході робочого візиту; підбиваючи підсумки робочого візиту; взаємовигідне співробітництво; двосторонню угоду; державна програма озброєння; Комітет у справах міграції; знаменна датаі т.п.

Tangible results; an invitation to visit Moscow I London Ietc .; nuclear tension; UN Security Council; restricted information; a statement issued by; talks are underway between; the discussions are still in their early stages; some observers say I according to some observers; backbench pressure; negotiations are expected to begin ...etc.

Експресивність мови як спосіб залучення уваги читача, вираження ставлення до інформації, що передається, розстановки оціночних акцентів і т.п. (Серед експресивних, тобто володіють особливими конотаціями виразів, можна також зустріти мовні кліше і штампи); наявність оціночних епітетів; прямих звернень до читача (ці особливості найчастіше характеризують авторські, підписні матеріали).

Приклади з російськомовної преси:

Іскрометний відповідь; на щастя / к нещастя радіє павине самозамилування; безхмарне майбутнє; аеропорт «Шереметьєво», ненависний іноземцям; ефект бомби, що розірвалася; як багато часу минуло з тих пір !; з гіркотою зауважу, що; з благословення заступника Головкому ВПС; російська журналістика померла; ви, можливо вже здогадуєтеся, про що піде моваі т.п.

Приклади з англомовної преси:

A rather pretentious restaurant devoted to the consumption of caviar; his initial reserve began to evaporate; his politeness was extraordinary; keeping marauding publishers at bay; he was hilarious as the title character in ...; a speech of valiant lucidity; the Government has decided to weather the storm of business opposition; the volume of complaints is enormous; the business sector will have to swallow the pill of ...; So do not be surprised to hear ...etc.

Насиченість найрізноманітнішими реаліями (громадської, політичної та культурного життя), алюзіями (до літератури, історії, кіно і т.п.) і цитатами (реалії характерні як для «анонімних», в тому числі новинних матеріалів, так і для авторських, алюзії і особливо цитати - перш за все для авторської журналістики).

Приклади з російськомовної преси:

Всеросійський перепис населення; жителі Замоскворіччя; панельні будинки; «Хрущовські п'ятиповерхівки»; Союз письменників; маршрутне таксі; "спальний район"; Комунальна квартира; «Самвидав»; «Ревизские казки»; «Душі чоловічої статі»; земські начальники; «Безбожна п'ятирічка»; Бернська конвенція; Лев Толстой- геній, класик, та ще чогось там дзеркало; Аннушка з комуналки, яка масло пролила ...; це не маніловські проекти; «Перервалася зв'язок часів ...»; місія нездійсненна; Схоже, дядько «Оскар»- все ж «найчесніших правил»і т.п.

Приклади з англомовної преси:

«New universities»; «Redbrick universities»; the Ivy League; the Oxbridge colleges; independent I public schools; the Shadow Education Secretary; across-the-board increase; discount outlet; the Grape State[ «Виноградний штат» - про Каліфорнію]; the Cuban missile crisis; graduate recruiters; the Premiership; TV showdown / face-to-face; the hunting Bill; the Upper House; Knightsbridge and Mohammed Al Fayed "s Harrods; a bright yellow carrier bag (inthat context: a Selfridges carrier bag); Cromwellian ruthlessness; the Suffragette movement; in the event of war with the Soviet Bloc during early Cold War tensions; Dr Doolittie "s Pushme-Pullyu; a new Hadrian" s Wall has been erected; the «divide-and-rule» policy; «Business of America is business»; «What" s in a name »,etc.

Використання розмовної, зниженою, сленгової і ненормативної лексики (остання більш характерна для письмових текстів російських ЗМІ і використовується з метою висловлення певного ставлення, наприклад іронічного, автора матеріалу, створення певного образу і стилістичного (наприклад, гумористичного) ефекту, а в так званій «бульварної пресі »- ще й для епатажу аудиторії і / або залучення певної категорії читачів).

Приклади з російськомовної преси:

Запахло сенсаційним розгромом фаворита; можна, звичайно, фиркати на ляпи, які є в «Онєгіні» (про фільм); з книгами зараз, слава Богу, проблем немає; якщо пробігтися очима по прилавках, очі заболят від обкладинок веселеньких забарвлень; ... покоління, яке виховує для одного життя, а викинули зовсім в іншу; «Мене легко дорікнути: ну поцацкался зі своєю улюбленою журналістикою, пограв в слова і що вийшло?»; «Оскільки на політиків мені щиро наплювати, скажу про суспільство»; «Ну, а ти-то що, письменник хренов? Ти-то что-нибудь зробив? »і т.п.

Приклади з англомовної преси:

Чи не was jetting off on a holiday and wanted an agreement before he hit the beach; Murdoch "s group must juggle these factors while ensuring it does not take its eyes off the main prize; Tony Blair was accused of running scared last night ...; Tony Blair has again given us all the slip; for all the media hoo- ha about hunting; he trotted fluffily into the Chamber for Questions yesterday, cocky as you please; Hands up anyone who has ever put the decimal point in the wrong place; Rubbish? Oh, really ?; he was something of a heart-throb in the days of silent movies; he was quickly spotted by the passers-by, all of whom gave him the thumbs-up,etc.

Широке використання образної фразеології і идиоматической лексики (як літературною, так і розмовної і просторічної), в тому числі «деформованих» ідіом, гри слів, каламбурів, прислів'їв і приказок (часто також в «деформованому» вигляді) (характеризує як передплатну, так і «анонімну» журналістику).

Приклади з російськомовної преси:

Від всюдисущих папараці такого шила не сховаєш; серіальні режисери знайшли неходжені детективні стежки за лаштунками театру; її новий фільм стерли в порошок; дівчата-спеції(Про групу «Спайс гьорлз») в повному фінансовому порядку; тюльпани «новим голландцям» були ні до чого; потім всі троє відійти на узбіччя історичного процесу; щоб «заїсти» свої численні страхи, Хічкок потребував солодких таблетках у вигляді нагород і премій; наше гасло- «Кожній здоровій духу- здорове тіло"і т.п.

Приклади з англомовної преси:

Daniel Bouton is licking his wounds; the human face of globalisation; the minister is barking up the wrong tree; Bush finally gets to follow in his father "s footsteps; ENIC(Name of company) has fingers in many pies; his son Charles, who cut his teeth opening franchises ...; English Heritage took the plunge and bought the lease; not only they were powerful managers, but they played their cards close to their chests; this is one scenario where history is unlikely to repeat itself; the traditional summerhouse is dead, long live the twenty-first century summerhouse! etc.

Широке використання інших стилістичних засобів, прийомів і фігур мови - таких як гіперболи, літоти, образні порівняння, метафори (в тому числі розгорнуті і «застиглі», лексікалізованние), метонімія, паронімічна атракція (особливо в рекламних текстах), іносказання, евфемізми і ін . (частіше характеризує авторські матеріали, коментарі, статті та замітки на різні теми і т.п.).

Приклади з російськомовної преси:

Ставка на свіжі обличчя; цей суперпопулярний актор ще й надзвичайно красивий; великі маєтки пішли з молотка; дістався за безцінь клаптик Нью-Йорка; совісний читач, який не хоче ломитися в чуже життя; «Документальний» людина своєї епохи; жорстке вплетення музики в тканину фільму; хто все-таки відкриває цю кватирку в Європу?(Про «Радіо Монте-Карло»), каламутна економіка почала дев'яностих; Білий Дім виступив із заявою; реакція Кремля не змусила себе чекатиі т.п.

Приклади з англомовної преси:

She is a typical field commander(About a Head Gardener) in this new land army; increasingly porous frontiers; Teflon taoiseach(Irish prime Minister); out of the shadows; snail-paced consolidation; Cabinet reshuffle; golden opportunity; fuelling Russia "s economy; the masks will eventually slip; Downing Street insisted that ...; Number Ten has not interfered ...; now they(The gardeners) are attacking perennials, advancing shoulder to shoulder like police finger-searching the scenes of crime; Frankfurt pushed up too high ... while Amsterdam edged forward(On banking policies); Kevin "s heaven; crisp and crunchy crackers,etc.

Особлива риса письмових текстів ЗМІ (і особлива перекладацька проблема) - газетні і журнальні заголовки,побудовані на грі слів, на каламбурах, цитатах, алюзіях і деформованих ідіоми.

Приклади з російськомовної преси:

Російські підсолодили пігулку; Хто на Рубльовці живе ?; Не обкладаються мене без потреби(Стаття про податки); «Оскар» невезіння; Отакий вок(Замітка про китайську сковороді «вок»); Створено суші(Матеріал про японську кухню); Во саду ли в огороде; Дежа вю; Пікнік на узбіччі; Міра за міру; Американець в Парижі; За царя Гороха; Левові серця; Хто винен і що робити?і т.п.

Приклади з англомовної преси:

Blinking Sphinx; Green Fingers; Lofty Ambition; Stone Alone; A Knight to Remember; Sitting Pretty; Where the Grass Is Greener; Palace Goes Pop for the Jubilee; 1 066 and All That Ignorance of History; Face Values; Lock, Stock and Barrow, Much Ado About Nothing,etc.

Очевидно, що такі заголовки, як і багато інших з наведених тут експресивних елементів, не можна переводити буквально. Як перекладацького «відповіді» на каламбур в початковому тексті в ідеалі хотілося б бачити значимий каламбур в тексті перекладу. Іноді досягти цього вдається. Прикладом подібного роду може служити переклад на англійську мову замітки про сучасних колекціонерів кіноафіш часів німого кіно. Тема російської вихідного тексту звучав так: «Кадри вирішують все», - тут обігравалися і сумнозвісний сталінський гасло 1930-х років, і два значення слова «кадри» ( «кваліфіковані працівники» і «кіно / фотокадри»). Хоча в англійській мові і існує маловживане слово «cadres» (персонал, працівники), воно не має паралельного значення, пов'язаного з кіно. Тому буквальний переклад цього заголовка не мав би для англомовного читача ні зв'язку з кіно, ні взагалі ніякого зрозумілого йому сенсу. В даному випадку виявилося можливим винести в заголовок англомовний каламбур, заснований на грі абсолютно інших слів, але зате має пряме відношення до предмету замітки: «Posters for posterity» (буквально «Плакати / афіші для потомства»).

Якщо подібного вирішення проблеми знайти не вдається (що буває досить часто), краще змінити назву повністю, зробивши його нейтральним, але зате зрозумілим за змістом і пов'язаним з темою тексту.

Список таких прикладів можна було б продовжувати до нескінченності, але наведених ілюстрацій цілком достатньо, щоб зрозуміти: з точки зору перекладача всі ці особливості текстів ЗМІ представляють собою проблеми, які потребують професійного рішення. У більшості подібних випадків буквальний, дослівний переклад неможливий, і для підбору найкращого еквівалента перекладачеві крім звичайних професійних якостей потрібні прекрасне почуття мови, винахідливість і кмітливість.

Якщо в перекладному тексті превалюють клішірованние поєднання нейтрального характеру, то аналогічні мовні засоби слід використовувати і в перекладі. Тим більше що для багатьох журналістських кліше, які використовуються, наприклад, в англомовній пресі (а також, можливо, і в пресі на інших європейських мовах), неважко підшукати смислові та стилістичні відповідності серед такого ж роду виразів російської мови, настільки ж характерних для текстів ЗМІ . наприклад: a significant event - знаменна подія; as follows from reliable sources - як випливає з компетентних джерел; restricted information - інформація для службового користування / секретна інформаціяі т.п. Там, де «готових» відповідностей на мовному рівні немає, сенс потрібно передавати іншими засобами, не порушуючи при цьому жанрового, стилістичного і комунікативного характеру тексту.

Цей же принцип по можливості слід застосовувати і при перекладі образних, ідіоматичних виразів та інших експресивних елементів тексту. Так, якщо є можливість адекватно передати ідіому в початковому тексті за допомогою ідіоми на мові перекладу (аналогічної за структурою / лексичним складом або ж по тій комунікативної функції, яку вона виконує), немає причини цього не зробити - але тільки в тому випадку, якщо ідіоми відповідають один одному не тільки за змістом, але і за стилістичними та іншими параметрами. наприклад: to follow in somebody "S footsteps - піти за чиїмись слідами; to put the cart before the horse - ставити віз попереду коня; to burn one "s boats / bridges - спалювати (свої) кораблі / (за собою) мости; shadow cabinet - тіньовий кабінет; to pull the strings - пускати в хід / використовувати зв'язку; to give publicity / to make public оприлюднюватиі т.п. Знову ж, за відсутності близьких відповідників на фразеологічному рівні, переклад повинен здійснюватися іншими засобами - з дотриманням всіхпараметрів еквівалентності.

Що стосується реалій, назв організацій, посад і т.п., тут простору для творчості у перекладача немає або дуже мало. Назви міжнародних організацій, прийняті позначення важливих історичних і політичних подій, географічні назви і ряд інших реалій - то, що будь-який перекладач, що працює в сфері масової комунікації, просто зобов'язаний знати. Тому в більшості подібних випадків вибору еквівалентів у нього або немає взагалі, або він обмежений двома-трьома альтернативними варіантами. Так, єдино можливий еквівалент для UN Security Council - це Рада Безпеки ООН;для the Cuban missile crisis - Карибська криза(рідше Кубинська криза),для the House of Commons - Палата громад.Саме через відсутність у багатьох молодих перекладачів необхідних знань, не кажучи вже про загальної ерудиції і кругозір, в російську мову проникають позначення, що не відповідають традиційним російськомовним назвам. Так, перекладачам старших поколінь, які працювали з англійською мовою, завжди було відомо: те, що ми називаємо «Середня Азія», по-англійськи називається «Central Asia», російськомовному назвою «Близький Схід» відповідає назва «Middle East», а місто, всім нам відомий як «Пекін», в англомовній традиції нерідко називається «Beijing». Це знання не заважало їм передавати реалії в перекладі саме так, як вони позначаються по-російськи. Чим, крім недбалості (в кращому випадку) або безграмотності деяких з тих, хто прийшов їм на зміну перекладачів, можна пояснити витіснення традиційних для російської мови позначень явними кальками з англійської - «Центральна Азія», «Середній Схід» і, зовсім вже анекдотично, «Беджінг» ?

Для правильної передачі в перекладі алюзій і цитат також потрібні фонові знання і хоча б мінімальна ерудиція. Щоб знайти правильний еквівалент для заголовка статті «Much Ado About Nothing» або для фрази з журнальної замітки: «What" s in a name, you might ask? », Потрібно принаймні розпізнати їх як цитати і звернутися до класичних перекладам першоджерел. І тоді еквіваленти з'являться «самі собою». Зрозуміло, бувають випадки набагато складніші, ніж наведені тут шекспірівські фрази, і не завжди навіть найдосвідченіший перекладач може розпізнати завуальовану ( «розлапковані») цитату в тексті-джерелі. Там, де інтуїція чи контекст підказують , що в тексті захована цитата, перекладачеві з англійської мови можуть допомогти англомовні словники цитат (наприклад, знаменитий Oxford Dictionary of Quotations і Penguin Dictionary of Modern Quotations). Ніхто не може знати напам'ять усетексти всійсвітової літератури, назв всіхфільмів і т.п., проте перекладач повинен компенсувати недолік подібних знань інтуїцією, мовним чуттям і постійним зверненням до словників та іншої довідкової літератури (і, звичайно, розширенням своєї ерудиції).

Готових рецептів та універсальних прийомів, придатних в будь-яких ситуаціях, зрозуміло, не існує. Але якщо перекладач заздалегідь готовий до подібних проблем, якщо він усвідомлює суть, зміст, комунікативну функцію і стилістичний ефект цих та інших особливостей тексту, що перекладається, якщо він вміє розпізнавати метафори і алюзії, іронію і каламбури і т.п., якщо у нього є необхідні фонові знання і уявлення про ту реальності, якої присвячений текст, є надія, що його переклад буде досить адекватний. Зрозуміло, за умови, що перекладач в потрібному ступені володіє професійними навичками і відповідними робочими мовами.

Хоча вищесказане можна в тій чи іншій мірі віднести до перекладу та інших видів текстів, все ж поза сферою художньої літератури, напевно, ніде немає такого різноманіття і багатства експресивних засобів, якими володіють тексти зі сфери масової комунікації.

Переклад словосполучень

1. екстралінгвістичні словосполучення

bombsitter - учасник сидить страйку проти атомної гонки озброєнь

millennium development goals - ЦРТ (цілі розвитку тисячоліття)

2. докладаючи. + Сущ. на русс. Переводяться докладаючи. + Сущ.

matrimonialad - шлюбне оголошення

сущ. перекладається докладаючи.

stonewall - кам'яна стіна

3. англійські ім. в препозиції переводяться на російську як сущ. в постпозиції

wage freeze - заморожування з/ п

4. англійські ім. в препозиції перекладається в описовій фразі в постпозиції з приводом

shadow boxing - бій з тінню

5. препозіціонно визначення ІМ переводяться російською додатком

her millionaire friend - її один-мільйонер

6. часто необхідно переставити і поставити компоненти словосполучення і підставити визначення перед іншим ім., Яке є в словосполученні або пропущено

theninecommonmarketforeignministers - 9 міністрів закордонних справ країн(Додано) загального ринку

7. англійські атрибутивні словосполучення переводяться на русс. адвербіальние словосполученнями

to have a good dinner - добре пообідати

grab -it -and -run -counter - забігайлівка, де можна нашвидкуруч перекусити

Перекладацькі школи світу

російська школа

Бархударов, Комісарів.

Бархударов «Зошити перекладача»

Комісарів- виділив 5 рівнів еквівалентності

Англійська школа

Т.Севорі «Мистецтво перекладу» Лондон 1952р.

«Перекладач повинен послідовно відповісти на три питання:« Що сказав »,« Що хотів сказати »і« Як це перевести »»

Халлкей - розробив теорію еквівалентності; говорив про ефективність машинного перекладу.

П.Ньюмарк - заперечує теорії, вважає, що необхідно викладати практичні знання.

американська школа

Ю. Найда «До науки переводити» 1964

• Показав, як перекладати Біблію;
• Неприпустимість буквального перекладу;
• Пропонує 2 види еквівалентності:

Формальна, не припустима на його думку, все відповідає, слово-слово, словосочет.-словосочет.

Динамічна - орієнтована на реакцію читача, адаптована лексика.

Французька школа

Ж.Мунен «Теоретичні проблеми перекладу» 1 963

Він ставить під сумнів саму можливість перекладу, оскільки картини світу не збігаються у читачів іноземних мов (вихідної мови) і ПЯ (перекладного мови).

Селісковіч і Ледере займалися синхронним перекладом.

Переклад - це інтерпретація, яка найкраще вдається Перекладач-синхроніст (у нього немає часу аналізувати мовний бік висловлювання, він береться саме той сенс, який і мався на увазі автором).

німецька школа

М. Лютер «Листи перекладача» - проти копіювання.

Гетте - розрізняв 2 принципу перекладу.

3 етапу перекладу поезії:

1) її можна перевести прозою. Поезія має на меті ознайомити читача з іншою країною, для цього найбільш доречний прозаїчний переклад.

2) ми намагаємося висловити чужі думки і почуття в своїх думках і почуттях. Це досягається вільним перекладом.

3) повністю тотожний оригіналу.

В. ВІПС запропонував оцінку перекладу за п'ятибальною системою. (Неправильно - 2, недоречно-3, неясний випадок, правильно-4, доречно - 5)

Особливості перекладу газетно-інформаційних текстів.

Велика кількість політичних термінів, газетних кліше, наявність жаргонізмів і інших елементів розмовного стилю-відмінна риса газетних матеріалів. В англійських текстах часто зустрічаються абревіатури.

rokky- Рокфеллер

s.f-sanFrancisco

При перекладі абревіатур необхідно робити пояснювальні записи.

It is reported

It is claimed-стверджується

Політичні штампи типу:

Generation gap

Conclusion

У газетних текстах, особливо в заголовках, має місце особливий заголовки жаргон:

Ban-заборона

Pact-договір, угода.

В англійських і американських газетах переважають дієслівні заголовки:

Fluts hit Scotland

У заголовках використовується не перфектна форма дієслова.

У заголовках поширена еліптична форма пасивного застави з опущеними допоміжного дієслова to be

8- year- old boy kidnapped in Miami

У російській велика кількість кліше, використання абревіатур, використання яскравих заголовків ..

У російських текстах- підняті урочисті слова (звершення, почин, неухильне) .Багато слів з негативною оценочностью (безчинства, підступи)

Вживання слів: - щина: вояччина; ізм: глобалізм, імперіалізм; ність: дивина.

Синтаксис: в російській складнопідрядні довгі, а в англійському простіші, інформативні.

Перекладач виробляє стилістичну адаптацію.

Наприклад: якщо для англійської газетного стилю характерно застосування дієслівних форм, то в русскіх- іменних

Fluts hit Scotland-повінь в Шотландії

20 killed in air-crash-загибель 20 осіб в катастрофи

Англійські тексти багаті елементами розмовного стилю, а російські більш нейтральні.

Hitandsquarefilms - (грубі слова, жаргонізми, які використовуються молоддю) -ультрамодерністіческій сучасний фільм.

Numberonekiller

Основні типи перекладу заголовків на англійську мову:

1. Заголовки типу: «До візиту президента США в Париж ...»

Твори публіцистики виконують безліч функцій:

інформаційну

виховну,

впливає,

Пропагандистську або агітаційно-пропагандистську,

просвітницьку,

популяризаторську,

організаторську,

Гедонистическую (розважальну) і ін.

Найважливішими і них є дві:

1. Функція впливу (агітації і пропаганди, що впливає або експресивна, пропагандистська функція) це переконання за допомогою фактів, системи доказів і образів. Завдання публіцистичного тексту повідомляючи відомості про будь-яку подію або факт з життя, вплинути на переконання читачів, змусити їх діяти так, як пропонує автор даної публікації. Ця функція передбачає формування світогляду людини (читача слухача, глядача), включаючи формування життєвих (політичних, соціальних та ін.) Установок, мотивів поведінки, системи цінностей. У публіцистичних творах зачіпаються актуальні проблеми сучасності, що представляють інтерес для суспільства (політичні, економічні, філософські, моральні, питання культури, мистецтва і т.д.). Надаючи свій вплив на читача і слухача, публіцистика не тільки орієнтує в цих подіях, а й прагне впливати на його поведінку. Кінцева мета це створення певної громадської думки щодо окремих персон, організацій, партій, подій і т.п.

2. Комунікативно-інформаційна функція повідомлення новин. Вона втілюється в прагненні будь-якого періодичного видання, будь-якого органу ЗМІ в найкоротший термін повідомити про свіжі новини.

Саме ці дві функції є стилеобразующими. Їх реалізація знаходить своє конкретне вираження в стилі і мові публіцистичних творів, визначає особливості лексики, синтаксису і структури публіцистичних документів, склад жанрів публіцистики.

В цілому, як зазначає М.С. Каган, вивчення дійсності людиною відбувається в чотирьох практичних формах: «суб'єкт може відображати об'єктивні зв'язки і відносини, тобто пізнавати світ; він може розглядати його значення для себе як суб'єкта, тобто ціннісно його осмислювати; він може конструювати нові ідеальні об'єкти, тобто проектувати неіснуюче; такі три можливі позиції суб'єкта по відношенню до об'єкта. Четвертою може бути тільки межсуб'ектних ставлення - спілкування у формі діалогу. Нарешті, можлива - і необхідна культурі! - така форма діяльності, в якій синкретически зливаються, взаємно ототожнюються всі чотири вихідні її практичні форми ... ».

Продовжуючи думку філософа, відзначимо, що публіцистика є синкретичної формою відображення дійсності, що поєднує в собі риси як наукового, так і художнього пізнання реальності. Як пише Є.П. Прохоров, публіцистика (лат. Publicus «громадський, народний, громадський») як тип творчості «супроводжує всю історію людства (беручи початок в синкретизм мислення і форм словесного спілкування в первісному суспільстві), хоча саме слово« публіцистика »увійшло у вжиток в першій половин е XIX століття в Росії ».

Термін «публіцистика» до сих пір тлумачиться дослідниками по-різному. Деякі з них вважають публіцистичними тільки твори суспільно-політичної тематики; інші називають публіцистикою масово-політичні тексти; треті - полемічно гострі твори; четверті - матеріали, написані в аналітичних жанрах, виключаючи інформаційні та художньо-публіцистичні тексти.

Так, В.В. Учнів вважає, що «будь-яке звернення до широкої аудиторії з метою її політичної активізації можна назвати публіцистично». З позиції сьогоднішнього журналістики їй можна заперечити: однією з тенденцій розвитку ЗМІ є акцент на розважальні матеріали, навпаки, ведуть читача від політичних баталій і соціальних проблем. Більш того, політична ангажованість текстів сьогодні нерідко асоціюється не стільки з власне публіцистикою, скільки, радше, з добре замаскованим політичним «піаром».

Можливо, настав час переглянути критерії публіцистичності як природного ознаки публіцистичного тексту - такі як наявність яскраво вираженої авторської модальності в тексті і орієнтація на максимальну комунікативну ефективність - встановлення взаємоприйнятного контакту з аудиторією.

Зміна сучасної практики, складність виокремлення в ній власне публіцистичних текстів привели до поступового переключення дослідників на використання терміна «журналістський текст» замість «публіцистичного тексту». Зокрема, одним з аргументів проти використання терміну «публіцистичний текст» (і, відповідно, «за» журналістський текст) є інтерстілевой характер сучасних матеріалів, які розповсюджуються по каналах масової комунікації: «Здається, що сам термін« журналістський текст »швидко увійшов в науковий побут і охоче підхоплена самими журналістами саме тому, що в ньому підкреслять інтерстілевой характер сучасних медіатекстів і відсутня прив'язка тексту до певного стилю, як це було в терміні «публіцистичний текст». На наш погляд, синкретизм є природним властивістю публіцистичного тексту і подібне розведення понять є зайвим термінологічним дробленням.

З огляду на наведені обставини, ми будемо розглядати публіцистику як вид творчої діяльності, а журналістику спосіб її існування. У той же час публіцистичний текст, на наш погляд, є різновидом більш широкого поняття - медіа-тексту.

Виділимо специфічні особливості публіцистичного тексту, пов'язані з його функціонуванням в одній з провідних підсистем масової комунікації:

1) Спрямованість на відображення «панорами сучасності» на основі аналізу окремих фактів і явищ, схоплених в певний момент свого розвитку.

Як зазначає Є.П. Прохоров, «панорама сучасності в публіцистиці складається з безлічі творів. Кожне з них має самостійну цінність, але справжнє своє значення він знаходить лише будучи на газетній сторінці або в програмі Т У зістикувати з іншими ... ». Повідомляючи про факти дійсності, публіцист повинен виконувати вимогу об'єктивності у висвітленні ситуації і одночасно оперативності, щоб не упустити момент, коли його повідомлення актуально, тобто відповідає інтересам і потребам аудиторії під час комунікації. Так, відомий радянський публіцист І. Еренбург у своїй творчості дотримувався девізу «Ні дня без рядка», справедливо вважаючи, що журналіст, на відміну від письменника не може дозволити собі довго відточувати форму, адже, на відміну від художнього тексту, в публіцистичному тексті оцінюється в першу чергу зображена реальність, а не тільки те, як текст створений.

Крім вимог об'єктивності, оперативності та актуальності публіцистичний текст повинен бути релевантним і декодіруемой для аудиторії (Е.П. Прохоров), адекватним і неупередженим в розкритті теми.

2) Синкретизм публіцистики проявляється в декількох аспектах: По-перше, взаємодія з наукою і мистецтвом збагачує публіцистику можливістю поєднання двох способів пізнання дійсності - раціонально-понятійного та емоційно-образного. По-друге, синкретизм проявляється в інтеграції в загальному знаковому просторі публіцистики, єдиному тексті друкованого видання (як писав про нього Ю.М. Лотман, «газетному романі») знаків різного порядку: письмових і іконічним, а також «медійних», що з'явилися завдяки розвитку сучасних технологій функціонування різних каналів масової комунікації. По-третє, в силу необхідності відобразити «картину дня», поточного моменту дійсності в її різноманітних проявах, сукупний текст газетного номера або телевізійної передачі набуває мозаїчність, колажність, тобто об'єднує в собі досить різнорідні за своєю тематикою та жанрами тексти. По-четверте, синкретизм публіцистичних текстів, на наш погляд, проявляється в тенденції, зазначеної Е.А. Жігарева: «починаючи з другої половини XIX століття в публіцистичному тексті відбувається синтез текстів, побудованих за різними моделями, які традиційно співвідносяться з різними функціональними стилями».

Публіцистичні тексти «є тим полем, на якому відкриті кордони між літературною мовою і позалітературними формами національної мови». На сьогоднішній день, зокрема, він і вийшли з жорсткої системи книжкових стилів і активно взаємодіють з розмовної, діловим мовленням, а також з рекламними і ораторськими текстами.

Світ не стоїть на місці і в ньому все розвивається, особливо в XXI столітті в столітті інформації, тому зараз інформаційний і інформативний переклад текстів такий популярний, тому ми вже не уявляємо собі життя без інформації, яку ми постійно черпаємо з новин по телебаченню, радіо, з газет і журналів, і звичайно ж з Інтернету, напевно на даний момент найшвидший спосіб отримання інформації. Слово «інформація» походить від латинського слова «informatio» (Інформатіо) - роз'яснення, виклад, обізнаність, тобто інформація - це будь-які відомості на будь-яку тему, отримані з різних джерел, найголовнішими критеріями інформації є її новизна, актуальність, достовірність, об'єктивність , повнота і цінність.

Інформативний переклад - вид перекладу, що виділяється на підставі характеру перекладних текстів, їх жанрово-стилістичної класифікації, характеризує переклад спеціальних (наукових, науково-технічних, документів і т.п.) текстів.

Інформаційний або інформативний переклад - це переклад в основному новин, періодичних видань, тобто газет і журналів, а також публіцистичних статей з Інтернет-ресурсів. З наукової точки зору, інформативним перекладом можна назвати переклад текстів, метою яких є донести будь-які відомості та власне, щоб така інформація в своєму оформленні здобула вплив на думку або емоції читача, причому тематика інформаційного перекладу може бути абсолютно різною. Але найчастіше до таких видів інформативного перекладу можна віднести наукові, ділові, суспільно-політичні, побутові та статті інших напрямків, в це число можна додати також переклад детективних історій, історичних романів, пригодницьких оповідань, в яких сюжет оповідає про те, що відбувається на сторінках книги, що є звичайною інформацією.

В основному тексти художнього та інформативного перекладу протиставляються один одному, так як основним завданням інформативного перекладу наукових, ділових, публіцистичних та інших текстів полягає в передачі інформації, а основною метою художніх перекладів є образно-естетичне вплив на реципієнта. Протиставивши один одному художній і інформаційний переклад, ми можемо бачити тільки основну функцію оригіналу, яка повинна бути відтворена в перекладі, і тому не дивно, що в деяких публіцистичних текстах також здійснюється вплив на читача, так само як і в художніх текстах. Але при цьому фактичне розподіл цих видів перекладів неможливо, так як художньому перекладі можуть зустрічатися окремі частини тексту, що несуть виключно інформаційну функцію, і навпаки інформативний переклад може мати елементи художнього перекладу.

Природно, такий інформаційно перевантажений світ вимагає більш уважного ставлення, в зв'язку з чим, важливе місце зайняли інформаційні переклади, часто в бізнес секторі - це переклади офісної документації. Інформативні переклади зазвичай мають стандартну форму і застосування стандартних мовних засобів, тому перекладач при перекладі інформаційних текстів в більшості випадків стикається з лінгвістичними проблемами передачі змісту тексту оригіналу, які пов'язані з відмінностями в семантичному будову і особливостями вживання тих чи інших виразів або слів в двох мовних системах .

В даний час сьогодні все йдуть прислів'ї «хто володіє інформацією, той володіє світом», тому проблема інформативного перекладу зараз дуже актуальна, тому що обсяги інформативних перекладів ростуть з кожним днем, а з ними в процесі перекладу виникають труднощі, з якими постійно стикається перекладач інформативних текстів, адже якою б тематики не був переклад, він повинен бути виконаний правильно і відповідно до оригіналу.

Розкриваючи специфіку окремого підвиду перекладу, спеціальна теорія перекладу вивчає три ряди факторів, які повинні враховуватися при описі перекладів цього типу. По-перше, сама по собі приналежність оригіналу до особливого функціонального стилю може впливати на характер перекладацького процесу і вимагати від перекладача застосування особливих методів і прийомів. По-друге, орієнтованість на подібний оригінал може зумовити стилістичні характеристики тексту перекладу, а, отже, і необхідність вибору таких мовних засобів, які характеризують аналогічний функціональний стиль вже в ПЯ. І, нарешті, в результаті взаємодії цих двох факторів можуть виявлятися власне перекладацькі особливості, пов'язані як із загальними рисами і відмінностями між мовними ознаками аналогічних функціональних стилів в ВМ і ПМ, так і з особливими умовами і завданнями перекладацького процесу цього типу. Іншими словами, спеціальна теорія перекладу вивчає вплив на процес перекладу мовних особливостей певного функціонального стилю в ІМ, аналогічного йому функціонального стилю в ПЯ і взаємодії цих двох рядів мовних явищ.

В рамках кожного функціонального стилю можна виділити деякі мовні особливості, вплив яких на хід і результат процесу перекладу досить значно. У газетно-інформаційному стилі, поряд з важливою роллю політичних термінів, імен і назв, - це особливий характер заголовків, широке використання газетних кліше, наявність елементів розмовного стилю і жаргонізмів і т.д. Крім таких загальних особливостей, в кожній мові аналогічний функціональний стиль має і специфічними мовними рисами.

Специфічними особливостями, що впливають на процес перекладу, володіє і газетно-інформаційний стиль. Основне завдання матеріалів цього стилю полягає в повідомленні певних відомостей з певних позицій і тим самим в досягненні бажаного впливу на рецептора. Зміст газетно-інформаційних повідомлень відрізняється від науково-технічної інформації, зокрема, тим, що тут мова йде про явища, доступних для розуміння широким верствам неспеціалістів, прямо або побічно пов'язаних з їх життям та інтересами. Оскільки, однак, завдання полягає в повідомленні якихось фактів, і тут необхідне точне позначення понять і явищ. Звідси важлива роль термінів, імен і назв, однозначно вказують на предмет думки.

Політична термінологія, особливо характерна для газетно-інформаційного стилю, має ті ж основними рисами, які властиві і науково-технічної термінології. Разом з тим вони виявляють і деякі відмінності, пов'язані з меншою строгістю і впорядкованістю термінологічних систем в суспільно-політичній сфері, а також із залежністю значень ряду термінів від відповідних ідеологічних концепцій. У газетно-інформаційних матеріалах нерідко зустрічаються багатозначні терміни, терміни-синоніми, скорочені терміни і назви. Термін state в політичній термінології США може означати як «держава», так і «штат»: Both the state and Federal authorities are bent on establishing a police state. У першому випадку термін state стоїть в одному ряду з визначенням «федеральний» і, без сумніву, позначає уряду штатів на відміну від уряду всієї країни. У другому випадку state вжито в значенні «держава». Термін Congressman може мати більш широке значення - «член американського конгресу» або більш вузьке - «член палати представників (конгресу США)»: Last year a number of American Senators and Congressmen visited the Soviet Union. Поряд з Congressman, в його вузькому значенні вживається і його синонім Representative. Статути різних організацій можуть іменуватися по-англійськи Regulations, Rules, Constitution, Statutes або Charter. Широко відомі терміни часто вживаються в тексті у скороченій формі: Youth is also virtually excluded from Congress, the average age of members of the Senate being 56 years and of the House 51 years. Тут скорочена House вжито замість повного терміну The House of Representatives.

Один і той же термін може отримувати різне значення в залежності від ідейної спрямованості тексту, в якому він використаний. Термін idealism може використовуватися в філософському сенсі як назва світогляду, що протистоїть матеріалізму, і мати позитивний або негативний зміст в залежності від ідейної позиції автора. Але ще частіше він використовується в позитивному сенсі, безпосередньо співвідносячись з поняттям ideals - «ідеали» і означаючи «служіння (прихильність) високим ідеалам (або принципам)», наприклад: The Foreign Secretary "s most elaborate and numerous speeches seem to prove that idealism is his guiding star.

Широке використання в газетно-інформаційному стилі імен та назв робить повідомлення конкретним і відносить передаються відомості до певних осіб, установам або районам. Це передбачає значні попередні (фонові) знання у Рецептора, що дозволяють йому зв'язати назву з званим об'єктом. Так, англійської Рецептору поза контекстом добре відомо, що Park Lane - це вулиця, Piccadilly Circus - площа, a Columbia Pictures - кінокомпанія. Назви та імена нерідко використовуються в газетно-інформаційних матеріалах у скороченій формі. Нерідко ці скорочення можуть бути невідомі широкому читачеві і їх значення тут же розшифровується в самій замітці або повідомленні. Але існує чимало таких скорочених назв, до яких читачі газети давно звикли і які тому не потребують роз'яснень. Велика кількість скорочень є характерною рисою газетно-інформаційного стилю сучасної англійської мови. Пор. назви партій, профспілок, різного роду організацій і посад: AFL-СЮ \u003d American Federation of Labor-Congress of Industrial Organizations, OOP \u003d Grand Old (Republican) Party, DD \u003d Defense Department, NAACP \u003d National Association for Advancement of Colored People, DA \u003d District Attorney; прізвища або фамільярне прізвиська відомих політичних або громадських діячів: JFK \u003d John F, Kennedy, Rocky \u003d Rockefeller, Ike \u003d Eisenhower, RLS \u003d Robert Louis Stevenson; географічні назви: NJ. \u003d New Jersey, Mo. \u003d Missouri, SF \u003d San Francisco, S.P. \u003d South Pacific, E-W \u003d East-West, etc.

Характерна особливість англійської газетно-інформаційного стилю полягає в стилістичної різноплановості лексики. Поряд з книжковою лексикою тут широко використовуються розмовні і поетичні слова і поєднання:

Instead of answering the Minister took the line of «you" re another », that other West German Ministries and the police had still more ex-nazis in them than Ms own ministry.

The Tories hope to get away with it by invoking their old familiar maxim: When in trouble, Wave the Flag.

The much-vaunted the New Frontiers, the Alliance for Progress and other similar programs have joined the snows of the yesteryear.

Gf. You "re another (Сам дурень), to invoke an old maxim і to join the snows of the yesteryear.

В області фразеології газетно-інформаційний стиль відрізняє широке використання «готових формул» або кліше. Тут ми знаходимо як численні вступні обертів, що вказують на джерело інформації (it is reported, it is claimed, our correspondent reports from, according to well-informed sources), стійкі сполучення зі витертий образністю (to set the tone, to throw light, to lay the corner-stone, to give the lie), так і цілий ряд політичних штампів типу: government reshuffle, vested interests, an unnamed Power, generation gap, a foregone conclusion, etc.

У газетно-інформаційних матеріалах відзначаються і деякі особливості синтаксичної організації тексту: наявність коротких самостійних повідомлень (1-3 висловлювання), що складаються з довгих речень зі складною структурою (Marooned by a gale on a skeleton of a fire-gutted Wyle light-house in Morecombe Bay, with their dingey swamped, nine workmen last night decided to risk the two-mile journey back over the sands to Fleetwood), максимальне дроблення тексту на абзаци, коли майже кожне речення починається з нового рядка, наявність підзаголовків в корпусі тексту для підвищення інтересу читачів, часте використання численних атрибутивних груп (Paris underground and bus transport services were stopped today by a 24-hour warning strike called by the CGT (French TUC) with the support of other unions). Особливо чітко лексико-граматична специфіка газетно-інформаційного стилю проявляється в газетних заголовках.

В області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, складових свого роду «заголовний жаргон»: ban, bid, claim, crack, crash, cut, dash, hit, move, pact, plea, probe, quit, quiz , rap, rush, slash та ін. Відмінною особливістю такої «заголовної лексики» є не тільки частота їх вживання, а й універсальний характер їх семантики. Слово pact в заголовку може означати не тільки «пакт», а й «договір», «угода», «угоду» і т.п. Дієслово hit може бути вжито в зв'язку з будь-яким критичним виступом. Red може означати і «комуністичний», і «соціалістичний», і «прогресивний»; bid має на увазі і «заклик», і «запрошення», і «спробу досягти певної мети» і т.д .: National Gallery Launches Bid to Buy the Titian - Національна галерея намагається придбати картину Тиціана; Bid to Stop New Police Powers - Заклик не допустити розширення прав поліції; Sudan Army Regime "s Bid to Crush the Left - Спроба суданського військового режиму придушити прогресивний рух. (Ср. Soviet Peace Bid - Радянська мирна ініціатива.)

У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізми та інші лексичні елементи розмовного стилю: Report Raps Lack of Law Reform, Hits GOPers Housing Stand, Dief Lends JFK a Helping Hand, etc. Навіть якщо в самій статті будь-яка ситуація описується в більш стриманому стилі, заголовок часто носить більш розмовний характер. Пор. початок замітки в англійській газеті: A leading Chinese diplomat has been accused of responsibility for violence against foreign embassies з її заголовком: China Blames Diplomat for Embassy Rows.

Газетні заголовки володіють і рядом граматичних особливостей. В англійських і американських газетах переважають дієслівні заголовки типу: Floods Hit Scotland, William Faulkner Is Dead, Exports to Russia Are Rising. Глагольность зазвичай зберігається також в заголовках, що складаються з питального речення: Will There Be Another Major Slump Next Year ?. Специфічна особливість англійської заголовка полягає в можливості опустити підлягає: Hires Teen-Agers as Scabs, Want No War Hysteria in Toronto Schools, Hits Arrests of Peace Campaigners, etc.

Істотні відмінності від інших функціональних стилів сучасної англійської мови відзначаються в характері використання в заголовках дієслівних часових форм. Англійські та американські газети, як правило, використовують в заголовках неперфектной форми дієслова. Коли мова йде про події, що відбулися в недавньому минулому, зазвичай використовується даний історичний час: Russia Condemns West Provocation, Richard Aldington Dies 70, Concorde Lands at Heathrow. Це найпоширеніший тип заголовків; вживання справжнього історичного часу надає їм жвавість, наближає події до читача, робить його як би учасником цих подій і тим самим підсилює його інтерес до опублікованим матеріалом. The Past Indefinite Tense вживається в заголовках, що відносяться до минулих подій, в основному, в тих випадках, коли в заголовку є обставина часу, або якщо читачеві відомо, що описується подія відбулася в певний момент у минулому: Husband Disappeared Two Years Ago, Why Rockefeller Couldn "t Buy a Landslide Victory ?, Wave of Peace Action Swept the Nation, etc.

Для позначення майбутнього часу в заголовках широко використовується інфінітив: America To Resume Testing, Laundry Workers To Vote on New Contract, World Unions To Fight Monopoly, etc.

Важливою особливістю англійських газетних заголовків є поширеність в них еліптичної форми пасивного застави з опущеними допоміжного дієслова to be для опису подій як в минулому, так і в теперішньому часі: Paris Protest March Staged by Students, 8-Year-Old Boy Kidnapped in Miami, All Piers Paralysed on East Coast, etc.

У газетних заголовках чітко проявляються і загальні особливості газетно-інформаційного стилю, які вже згадувалися. Тут широко представлені назви і політичні терміни, скорочення і атрибутивні групи, розмовні та жаргонні елементи і т.д.

Виявлення мовної специфіки того чи іншого типу мови або функціонального стилю проводиться в рамках спеціальної теорії перекладу для визначення впливу цієї специфіки на процес перекладу, на характер і способи досягнення еквівалентності при перекладі матеріалів даного виду. Ступінь такого впливу залежить не тільки від лексико-граматичних особливостей оригіналу, але і від їх співвідношення з аналогічними явищами в мові перекладу. Хід і результат перекладацького процесу багато в чому залежить від того, якими загальними і відмітними мовними рисами мають аналогічні види матеріалів в ВМ і ПМ. Тому за описом характерних особливостей матеріалів газетно-інформаційного стилів у сучасній англійській мові має йти виявлення мовної специфіки російських текстів, що відносяться до вказаних функціональних стилів.

Менш чітко виражена граматична специфіка газетно-інформаційного стилю в російській мові. В цілому, синтаксис інформаційних матеріалів носить книжковий характер з частим вживанням складних, особливо складнопідрядних речень, причетних і дієприкметникових оборотів. Відзначається також використання пасивних конструкцій (зібраний високий урожай, відкрита нова оздоровниця і ін.), А також узагальнено-особистих форм дієслів інформаційної семантики (повідомляють, інформують, передають). Особливо слід вказати на іменний характер газетної мови, який виражається, зокрема, у високій частотності отименних прийменників (в області, відносно, з метою, по лінії, відповідно), складних отименних спілок (з огляду на те що, в зв'язку з тим що , з тим щоб), дієслівно-іменних сполучень з ослабленим значенням дієслова (надавати допомогу, висловити задоволення, знаходити застосування, нанести візит, вжити заходів) і т.д.

Таким чином, мовні особливості аналогічних стилів у ВМ і ПМ нерідко не збігаються. Тому приналежність текстів оригіналу і перекладу до певного функціонального стилю пред'являє особливі вимоги до перекладача і впливає на хід і результат перекладацького процесу. Специфіка певного виду перекладу залежить не тільки від мовних особливостей, які виявляються у відповідному стилі кожного з мов, що беруть участь в перекладі, але, головним чином, тим, як співвідносяться ці особливості між собою, наскільки збігаються стилістичні характеристики даного типу матеріалів в обох мовах. Якщо якісь особливості виявляються тільки в одній з мов, то при перекладі відбувається своєрідна стилістична адаптація: специфічні засоби викладу в оригіналі замінюються мовними засобами, що відповідають вимогам даного стилю в ПЯ.

При перекладі на російську мову англійських текстів, що належать до газетно-інформаційному стилю, переважає протилежне явище - членування пропозиції при перекладі, коли одному вихідному пропозицією відповідають два або більше в тексті перекладу. В англо-російських науково-технічних перекладах прийом членування використовується порівняно рідко:

The limitations of the existing theories must be adequately understood if they are not to be used in places where they are not valid.

Обмеження існуючих теорій повинні бути обов'язково зрозумілі. Це допоможе уникнути застосування цих теорій в тих випадках, коли вони несправедливі.

Аналогічні явища спостерігаються при перекладі газетно-інформаційних матеріалів. І тут розбіжності в мовних особливостях англійських і російських текстів викликають необхідність стилістичної адаптації. Якщо для англійських заголовків характерно вживання дієслівних форм, а для росіян - іменних, то при перекладі доводиться виробляти відповідну перебудову: Floods Hit Scotland - Повінь в Шотландії, Exports to Russia Are Rising - Збільшення експорту в Радянський Союз, A Train Driver Dies after Locos Collide - Загибель машиніста в результаті зіткнення поїздів. Більш складні перетворення пов'язані з перекладом заголовків, в яких є дієслівний присудок в особистій формі, але відсутній підмет: Hires Teen-Agers as Scabs - Використання підлітків як штрейкбрехерів, Want No War Hysteria in Toronto Schools - Протести проти насадження військової істерії в школах Торонто . Те ж в перекладі заголовків з причетними формами: 2 (fKilled in Air Crash - Загибель 20 осіб в авіаційній катастрофі, Compressors Delivery Ordered by Gov "t - Розпорядження уряду про постачання компресорів, British Railways Hit by National Strike - Загальнонаціональний страйк англійських залізничників.

Спеціальна теорія перекладу описує різні форми стилістичної адаптації при перекладі текстів, що належать до певного функціонального стилю. Подібна адаптація обумовлюється не тільки мовними відмінностями, про які йшла мова. Стилістична адаптація при перекладі може виявитися необхідною і щодо тих стилістичних ознак, які одночасно виявляються в аналогічних стилях ВМ і ПМ. Одна і та ж стилістична риса може в різній мірі проявлятися в кожній з мов, і її присутність в оригіналі ще не означає, що вона може бути просто відтворена в тексті перекладу.

Стилістичної адаптації властива і перекладам газетно-інформаційних матеріалів. Як вже зазначалося, і англійською та російською текстів цього типу властиво включення елементів розмовного стилю. Однак в англійських оригіналах подібні елементи використовуються більш вільно, вони часом носять фамільярний, а то і жаргонний характер. Внаслідок цього перекладачеві часом доводиться як би «пригладжувати» текст перекладу, замінюючи жаргонно-фамільярне слова і звороти більш нейтральними:

In another "Let" s get cracking "Note, the Soviet Union today proposed next Thursday as the starting date for Ambassadors" talks in Moscow to prepare a Summit conference.

У новій ноті, що пропонує приступити до безпосередньої підготовки наради в верхах, Радянський Союз назвав сьогодні наступного четверга в якості дати початку переговорів послів в Москві.

Те ж ми спостерігаємо і при перекладі заголовків: Hip and Square Films - Ультрамодерністскіе і традиційні фільми, Putting Pep Into the Palace - Інтенсифікація праці персоналу Букінгемського палацу.

В обох мовах газетно-інформаційному стилю властива лаконічність. Однак в англійських текстах ця вимога дотримується строгіше, ніж в російській. Тому в англо-російських перекладах нерідко доводиться вибирати більш розлогий варіант:

According to W.H.O. statistics, heart diseases were the No. 1 killer.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я перше місце серед усіх причин смертності займали серцеві захворювання.

Надіслати свою хорошу роботу в базу знань просто. Використовуйте форму, розташовану нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань в своє навчання і роботи, будуть вам дуже вдячні.

Розміщено на http://www.allbest.ru/

• Вступ
• 1.4 Особливості перекладу термінологічних кліше і стійких словосполучень в науково-технічній літературі
• Глава 2. Аналіз тексту і виявлення впливу контексту на переклад термінів
• 2.1 Особливості впливу контексту на переклад медичних термінів
• 2.2 Особливості перекладу термінологічних кліше і стійких словосполучень при перекладі міжнародних заявок
• висновок
• Список використаних джерел
• прикладна програма

Вступ

Теорія перекладу (Н.В. Аристов, Г.І. Богиня, С.А. Васильєв, В.З. Дем'янков, А.Н. Крюков) розглядає переклад як інтерпретацію в світлі взаємодії між об'єктивним і суб'єктивним на основі знання як мови, так і позамовної дійсності. Інтерпретація - процес осмислення результатів обробки наукових фактів і спостережень в єдину систему. Безумовно, розуміння не є самоочевидним в процесі перекладу наукового тексту, а пов'язано з проблемою засвоєння тексту всього наукового дискурсу, а не його семантики. На основі розуміння перекладач "перевідкривається" думки оригіналу, стикаючись з труднощами перекладу наукового тексту. Ми виділяємо два основних типи помилок при перекладі наукового тексту: концептуальні помилки і помилки, пов'язані зі зв'язністю тексту.

Головним параметром перекладацької труднощі в науковому тексті покладається ідентифікацію і розуміння основних наукових термінів, закладених в тексті оригіналу. При невірної ідентифікації терміна і його імплікаціонной сфери може відбутися фіксація термінологічних помилок і, як наслідок, створення псевдонаукового тексту. Для уникнення псевдонауковості Л.М. Лапп рекомендує звернути особливу увагу спочатку на модельний, потім на предметний і логічний плани тексту, що сприяє, на нашу думку, успішному компрессирования вихідного тексту, тобто правильного розуміння концепту на основі експлікованим смислових віх, а потім і правильному розгортання, іншими словами адекватному викладу на іншій мові.

При перекладі, безумовно, необхідно враховувати розширення референта терміна, або абстрактізацію. Абстрактізація пов'язана з узагальненням, рухом від нижчого до вищого. Порушення даного процесу веде до звуження референта і, як наслідок, перекладацьким помилок на рівні концепту.

Помилки при перекладі наукового тексту також співвідносяться з типологічним властивістю тексту - зв'язність - логічним розгортанням наукового тексту, в якому формуються концепти. Тому зусилля перекладача повинні бути сконцентровані нема на перекладі окремого терміна, а на створенні потенційно динамічного интертекстуального простору - концептосфери з метою відтворення множинних інформаційних імплікацій в новому тексте.Л.М. Алексєєва називає таку модель - макротекстоцентрічной.

Таким чином, переклад наукового тексту не може зводитися до пошуку лише прямих термінологічних відповідників. Ми визначаємо його як складний розумовий процес, що полягає у виявленні та передачі смислів наукових концептів.

Наукові, технічні та ділові тексти почали досліджуватися лінгвістами порівняно недавно, з 30 - 40-х років XX ст. Сьогодні мова науки став одним з основних повноправних і самостійних об'єктів дослідження поряд з мовою художньої літератури, літературної розмовною мовою і традиційними діалектами. Великий і дискусійний загальнофілологічні питання про ставлення мови науки до літературної мови, до мови національному не є предметом прикладного мовознавства.

Останнім часом інтерес до наукового тексту, до мов науки і техніки загострився у зв'язку з тими новими завданнями, які поставлені перед прикладним мовознавством сучасної науково-технічної революцією (автоматична обробка текстів на природній мові, стандартизація термінології, науково-технічний переклад, створення термінологічних словників і банків даних, лінгвістичне забезпечення автоматизованих систем). В основі рішення різних прикладних задач лежить багатоаспектний лінгвістичний аналіз наукового тексту як сукупності різних текстів даної галузі знання.

термінологічне кліше стійке словосполучення

Спеціальний текст завжди представляє, репрезентує ту чи іншу наукову, технічну або організаційно-ділове знання. Розглянемо процес формування спеціального тексту на прикладі наукових текстів. Наукове знання (включаючи сюди і знання технічні) - це сукупність ідеальних образів у свідомості людини, що відображають явища, властивості, відносини і закони матеріального світу в сфері науки і техніки.

Однак спеціальне наукове знання, безперечно, виступає як основний чинник формування наукового тексту. Воно багатоланкові, багатоступінчасто, асоціативно, починаючи від загальних відомостей про ту чи іншої галузі знання і закінчуючи глибинними концепціями, пов'язаними з окремими вузькими напрямками. Наприклад, філолог володіє певним достатнім рівнем загальнофілологічні знань в області мови і літератури та одночасно він, як правило, є фахівцем в тій чи іншій щодо замкнутої області - в словотворенні, фонетиці, фольклористиці, текстології і т.п.

В цілому проблема науково-технічного перекладу в науці вивчена досить добре. Нас в роботі цікавить співвідношення перекладу термінів і контексту, тому велика увага в роботі приділяється також поняттю контексту і його вивчення.

Таким чином, метою цієї роботи є розгляд особливостей перекладу стійких словосполучень і термінологічних кліше (на матеріалі науково-технічних текстів і дисертаційних робіт).

Предметом дослідження є переклади наукових статей та дисертаційних досліджень.

Об'єктом дослідження є особливості перекладу стійких словосполучень і термінологічних кліше на основі об'єкта дослідження.

Гіпотезою дослідження є постулирование того, що науково-технічний текст має свої особливості перекладу стійких словосполучень і термінологічних кліше.

У зв'язку з поставленою метою в роботі необхідно вирішити наступні завдання теоретичного і практичного характеру:

Дати характеристику науково-технічної мови викладу.

Розглянути загальне поняття терміна в теорії перекладу, різні підходи вчених до тлумачення цього поняття.

Вказати і охарактеризувати особливості перекладу термінів в науково-технічній літературі.

Розглянути поняття контексту, проблеми вивчення контексту в сучасній науці і виділити основні проблеми вивчення впливу контексту на переклад термінів.

Практично підтвердити основні положення, висунуті в теоретичній частині роботи.

Глава 1. Теоретичні аспекти розгляду особливостей перекладу стійких словосполучень і термінологічних кліше на основі наукових текстів та дисертаційних робіт

1.1 Характеристика науково-технічної мови

В результаті змін в науковій парадигмі, що почалися ще в 70-і рр. і виявилися в тому, що мова мислиться не як іманентна система, але як система, складова конститутивний властивість людини, увагу лінгвістів сконцентрувалося на когнітивних аспектах мови, зазначених ще В. Гумбольдтом, який вважав, що "дослідити функціонування мови в його найширшому обсязі", - це досліджувати його "у ставленні до діяльності мислення і чуттєвого сприйняття". Таке бачення мови надає велику увагу на поняття мовної комунікації, частиною якої є науковий переклад.

Існує безліч визначень поняття науково-технічного перекладу, перекладу науково-технічного тексту.

Так, наприклад, З.М. Волкова вважає, що основним питанням теорії перекладу є проблема переводимости. Під "перекладного" даний автор розуміє можливість точної передачі думок автора оригіналу з усіма їх відтінками, що виникають асоціаціями та зі збереженням стилю автора засобами мови перекладу. Багато видатних лінгвістів за кордоном ставили і ставлять під сумнів таку можливість.

І дійсно, не можна повністю заперечувати тезу не перекладається, оскільки в будь-якому з мов завжди існують такі мовні категорії, для яких немає відповідностей в іншій мові, а це в тій чи іншій мірі відбивається на інваріантності сенсу при перекладі. Однак відсутність відповідностей - порівняно рідкісне явище.

Схожої позиції дотримується А.В. Федоров, який вказує, що неперекладними є лише ті окремі елементи мови оригіналу, які представляються відхиленнями від загальної норми мови, відчутні по відношенню саме до цієї мови, тобто в основному діалектизми і ті слова соціальних жаргонів, які мають яскраво виражену місцеву забарвлення. Функція їх, як слів місцевих, в перекладі пропадає. Инвариантность сенсу може постраждати також і при перекладі окремих елементів фразеології. Але в цілому, вся практика перекладу говорить на користь принципу переводимости і це особливо справедливо по відношенню до науково-технічної літератури.

Будь-науково-технічний текст, незалежно від його змісту і характеру, може бути абсолютно точно переведений з однієї мови на іншу, навіть якщо в оригіналі трактується така галузь знання, для якої в мові перекладу ще немає відповідної термінології. У таких випадках перекладач найчастіше вдається до інтерпретації, а становлення необхідної термінології здійснюється в сфері виробництва або тими науковими колами, які займаються цими питаннями. Поява нових термінів не вносить дисонансу в загальний лад мови; нові терміни швидко асимілюються, тому що термінологія за своєю природою є найбільш рухомим і мінливим подязиком будь-якої мови.

У даній роботі ми будемо дотримуватися позиції Л.М. Алексєєвої і Е.А. Харитоновой, які вважають, що переклад наукового тексту - особливий тип комунікації, а модель мовної діяльності перекладача - це один з компонентів когнітивної діяльності. Необхідно відзначити, що незважаючи на розробленість загальної методики перекладу, особливості та труднощі перекладу термінів наукового тексту мало досліджені, в той час як вони грають основну роль в концептуалізації.

Найчіткіше особливості науково-технічного тексту виділив В.Н. Комісарів. Він вказує, що мова науково-технічної літератури характеризується наступними особливостями:

1. Відсутність емоційного забарвлення. Ця особливість в основному і обумовлює абсолютну переводимость науково-технічних текстів, оскільки у читача не повинно виникати ніяких сторонніх асоціацій, він не повинен читати між рядків, захоплюватися грою слів і каламбурів, ставати на бік одного героя і палати гнівом по відношенню до іншого. Мета автора науково-технічного тексту - точно описати те чи інше явище або дія, той чи інший предмет або процес; він повинен переконати читача в правильності своїх поглядів і висновків, волаючи ні до почуттів, а до розуму. Правда, при перекладі полемічних виступів можна зустрітися з деякою емоційною насиченістю тексту, однак і в цьому випадку стиль оригіналу треба передавати з обережністю, враховуючи норми російського науково-технічної мови.

2. Прагнення до ясності, чіткості і стислості. Прагнення до ясності знаходить вираз у застосуванні чіткі граматичних конструкцій і лексичних одиниць, а також в широкому вжитку термінології. Як правило, використовуються загальноприйняті, усталені терміни, хоча зустрічаються і так звані терміноіди (терміни, що мають ходіння в вузькій сфері, такі як місцеві і фірмові найменування і ін.), Які значно ускладнюють переклад, тому що часто відсутні навіть в галузевих словниках. Прагнення до стислості виражається, зокрема, в широкому застосуванні інфінітівних, герундіальних і Причетних оборотів, скорочень і умовних позначень.

3. Особлива смислове навантаження деяких слів повсякденного розмовної мови. Переосмислення слів повсякденній мові є одним із продуктивних методів побудови нових термінів. Тому існує безліч слів, що належать до лексики повсякденній мові і володіють читача функцією терміна. Наприклад: put out - в повсякденній мові - "гасити вогонь", а для моряків - "виходити в море", stroke - в Обиденко мови - "удар", а для механіків - "хід поршня", hoe - взагалі "мотика", а для будівельника - "зворотна лопата" і ін. Це властивість слів є особливо небезпечним джерелом труднощів і помилок для перекладача.

4. Відмінна від загальнолітературної мови частотність вживання слів основного словникового фонду. Лексика науково-технічної літератури набагато біднішими лексики художніх творів. Тому частотність окремих елементів загальної лексики науково-технічної літератури вище частотності окремих елементів лексики художніх творів, при цьому до характерних рис науково-технічного стилю відносяться літературно-книжкові слова і вирази, іноземні запозичення, переважання предметно-логічних значень і рідкість переносних і контекстуальних значень.

5. Відмінна від загальнолітературної мови частотність вживання і відносна важливість деяких граматичних форм і конструкцій. Відповідно до статистичних даних Кауфмана С.І. частотність застосування активних і пасивних конструкцій в художній літературі виражається відповідно 98% і 2%, тоді як для технічної літератури співвідношення застосування цих конструкцій виражається 67% і 33%. Отже в технічній літературі Passive Voice вживається в 15 разів частіше, ніж у художній. Визначення в технічній літературі вживається в 3 рази частіше, ніж у художній. На препозіціонно положення іменника в ролі визначення в художній літературі припадає 37%, а на інші випадки - 63%. У технічній літературі спостерігається зворотна картина, а саме - 62% і 38% відповідно.

Згідно з дослідженнями Носенко І.А. і вибірках по 100 000 слововживань, неособисті форми в технічній літературі застосовуються частіше, ніж у художній (-4800 \u003d 260 і - 3850 \u003d 210 відповідно, без урахування поєднань інфінітива з модальними дієсловами). Особливо значне розходження спостерігається для визначення 2300 для технічних текстів і ~ 1090 для художньої прози. Однак частота неособистих дієслівних форм в поєднанні з перехідними дієсловами вище для художньої прози (~ 700), ніж для технічної літератури (~ 160).

6. Рідкість вживання ідіоми. Ідіоматичні словосполучення - це своєрідні нерозкладних вирази, що мають певний сенс, часто незалежний від вхідних в них елементів. Ідіоми майже завжди мають деяку емоційну забарвленість і тому не вписуються в науково-технічні тексти. Нерідко ідіоми мають і не зовсім чітким змістом, що докорінно суперечить духу науково-технічної мови.

7. Застосування скорочень і умовних позначень. Ця і наступна характеристика є наслідком прагнення до стислості і чіткості.

8. Застосування особливих виразів і лексикографічних конструкцій (як то: centers, and / or, on / off та ін.).

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що перераховані характеристики науково-технічної мови повинні служити для перекладача свого роду програмою вдосконалення його кваліфікації, тому що вони вказують на ті моменти, які вимагають, в порівнянні з іншими, більш ґрунтовного засвоєння.

Як вже було зазначено, у випадках труднощів перекладу наукового тексту, перекладач повинен вдаватися до інтерпретації, а це можливо лише за умови знайомства з предметом тексту. Тому не тільки знання особливостей мови тексту, що допомагає при перекладі, необхідно також бути фахівцем в даній області.

Як вважає А.В. Федоров, необхідною умовою досягнення точності перекладу є гарне знайомство з предметом, трактуються в оригіналі. Перекладач повинен знати предмет настільки повно, щоб при будь-якій формі викладу в оригіналі бути в змозі правильно передати зміст викладається без втрати інформації. Це не завжди буває простою справою. Наприклад, у реченні - "High strength to size and cost are basic factors in the evaluation of materials."

необхідно розкрити значення словосполучення "High strength to size", що можливо лише при розумінні суті справи:

"Високе значення відношення міцності до розмірів і вартість є основними критеріями при оцінці матеріалів".

Виділені слова компенсують втрату інформації, що містяться в оригіналі, яка сталася б при дослівному перекладі.

Тільки незнання предмета може штовхнути перекладача на збереження порядку слів оригіналу при перекладі наступного речення:

"In this case one curve passes through each point of the plane."

"У цьому випадку одна крива проходить через кожну точку площини".

Виходить, що одна крива покриває всю площину, оскільки вона проходить через всі її точки. Насправді в оригіналі йдеться про сімейство кривих "лише перебудова порядку слів дає правильний переклад:

"У цьому випадку через кожну точку площини проходить одна крива".

Якщо деякі думки автора викладені нечітко, перекладач зобов'язаний викласти ці місця ясним літературною мовою. Однак ні в якому разі не можна ставати на шлях тлумачення або розвитку думок автора. Це може відвести перекладача по лінії, що не відповідає задуму автора.

Не можна також спиратися тільки на ту теорію і практику, які добре відомі перекладачеві: автор оригіналу може говорити про щось зовсім новому, часто суперечить існуючим поглядам. Іншими словами, перекладач повинен вміти самостійно міркувати з цього предмету, правильно розуміти навіть неясно виражені думки автора оригіналу, викладати ці думки хорошим російською мовою, ні на йоту не спотворюючи думок автора і не переходячи на тлумачення. Зіткнувшись з труднощами, перекладач ніколи не повинен дозволяти собі робити "більш-менш правильний" переклад. Він повинен або подолати труднощі, або мати мужність визнати свою нездатність перевести дане слово, вираз або навіть пропозиція і залишити їх неперекладеним.

В даному пункті розглядалася проблема знайомства з предметом перекладного тексту. В ході викладу ми прийшли до висновку, що знайомство з предметом настільки важливо, що його слід ставити перед пунктом, що вимагає хорошого знання мови перекладається оригіналу і, якщо доводиться робити вибір між двома можливими перекладачами, один з яких чудово знайомий з предметом, але слабкіше знає мова, а інший слабкіше знає предмет, але досконало володіє мовою оригіналу, то вибір падає зазвичай на першого кандидата: словники не замінюють добре знання предмета.

Однак навіть незважаючи на знання предмета перекладного тексту, для перекладу науково-технічного тексту необхідно розуміти, що основу будь-якого наукового тексту становить термінологія. Тому в наступному пункті ми розглянемо загальне поняття терміна в теорії перекладу.

Таким чином, розкриваючи специфіку окремого підвиду перекладу, спеціальна теорія перекладу вивчає три ряди факторів, які повинні враховуватися при описі перекладів цього типу. По-перше, сама по собі приналежність оригіналу до особливого функціонального стилю може впливати на характер перекладацького процесу і вимагати від перекладача застосування особливих методів і прийомів. По-друге, орієнтованість на подібний оригінал може зумовити стилістичні характеристики тексту перекладу, а, отже, і необхідність вибору таких мовних засобів, які характеризують аналогічний функціональний стиль вже в ПЯ. І, нарешті, в результаті взаємодії цих двох факторів можуть виявлятися власне перекладацькі особливості, пов'язані як із загальними рисами і відмінностями між мовними ознаками аналогічних функціональних стилів в ВМ і ПМ, так і з особливими умовами і завданнями перекладацького процесу цього типу. Іншими словами, спеціальна теорія перекладу вивчає вплив на процес перекладу мовних особливостей певного функціонального стилю в ІМ, аналогічного йому функціонального стилю в ПЯ і взаємодії цих двох рядів мовних явищ.

В рамках кожного функціонального стилю можна ви-ділити деякі мовні особливості, вплив яких на хід і результат процесу перекладу досить значно. Наприклад, в науково-технічному стилі це лексико-граматичні особливості науково-технічних матеріалів і, в першу чергу, провідна роль термінології та спеціальної лексики. У газетно-інформаційному стилі, поряд з важливою роллю політичних термінів, імен і назв, це особливий характер заголовків, широке використання газетних кліше, наявність елементів розмовного стилю і жаргонізмів і т.п. Крім таких загальних особливостей, в кожній мові аналогічний функціональний стиль має і специфічними мовними рисами.

1.2 Загальне поняття термінологічних кліше і стійких словосполучень в теорії перекладу

Вивчення наукового розуміння термінів і їх особливостей входить не тільки в коло дослідження науки перекладознавства. Також цими проблемами займається лексикологія.

Серед вчених, які внесли вагомий вклад у вивчення термінів і мови термінології, ми можемо назвати такі імена: А.В. Суперанская, яка займалася проблемами загальної термінології, Б.Н. Головін і Р.Ю. Кобрин (проблеми лінгвістичних основ термінології), Т.Р. Кияк, Е.С. Троянська (проблеми вивчення особливостей стилю наукового викладу), Е.Ф. Скороходько (питання перекладу термінів в англійській технічній літературі), Т.М. Пьянкова і т.д.

Л.М. Алексєєва і Е.А. Харитонова розглядають термін як вербальну символізації конкретного знання, "компрессат думки". Термін розуміється не як задана, незмінна, закрита одиниця. Термін - суперечлива мовна одиниця: він однозначний і багатозначний, проведений і відтворений, нейтральний і емоційний, залежний і не залежимо від контексту.

Під термінологічним кліше розуміються стереотипні слів і фрази. В даний час вони займають особливе місце в арсеналі лексичних засобів, але найбільш часто зустрічаються в періодичних публікаціях політичного і науково-технічного характеру. Термінологічні кліше включають ідіоми, сталі вирази і стереотипи мови, набір готових фраз. Наприклад, в таблиці, наведеній нижче покажемо переклад деяких термінологічних кліше з англійської на російську мови.

Термін не є статичною, а динамічний як будь-яка інша одиниця мови, так як він обумовлений протиріччями самої мови. Тому термін "слід розглядати не як мертвий продукт, але як творчий процес" (В. Гумбольдт). Термін не просто інформує нас про світ реальності, а й містить думки про неї, тобто термін має саморефлексії. Термін теоретизує інформацію, створює онтологічну модель знання. Л.М. Алексєєва справедливо зауважує: "Природа терміна проявляється в його властивості бути результатом розумової діяльності".

Тому термін одночасно Інформаційні та інтелектуальний.

Диалектичность і суперечливість природи терміна детермінує процес перекладу як і субстітуціонная-інформаційний, а інший. В наслідок цього в аспекті субстітутівно-трансформаційного підходу до перекладу термін не може бути адекватно перекладено зі збереженням притаманних йому онтологічних властивостей.

Труднощі при перекладі викликаються появою нових термінів. Терміни утворюють найрухоміший лексичний шар: в нових, що розвиваються галузях науки і техніки безперервно виникають нові поняття, що вимагають для себе нових термінів. Терміни народжуються, змінюються, уточнюються, відкидаються і словники зазвичай не встигають за розвитком термінології.

Інша, більш вузьке визначення терміна дає Н.В. Аристов. Термін - слово, позбавлене емоційного забарвлення, що має чітко визначений, особливо обумовлює значення в даній галузі науки або техніки. Терміни не повинні викликати які-небудь сторонні асоціації, що можуть негативно вплинути на зміст висловлюваного. Перекладач повинен розуміти термін однозначно, що особливо важко, коли термін взятий з лексики повсякденній мові. Якщо в російській термінології для даного поняття немає терміна, перекладач повинен спробувати створити його. Навпаки, якщо автор англійського оригіналу вдається до описового прийому, кажучи про поняття, для якого є російський термін, перекладач зобов'язаний застосувати цей термін.

1. Терміни, що представляють собою поодинокі слова, часто утворюються шляхом використання продуктивних способів словотворення. Тому корисно пам'ятати значення основних словотворчих афіксів англійської мови, які є продуктивними при побудові науково-технічних термінів.

Суфікси - er, - or застосовуються для утворення іменників, що позначають фахівців, машини, механізми, прилади тощо .: estimator-проектант, калькулятор; excavator-землерийна машина, екскаватор; bulldozer - бульдозер.

Суфікси - ist, - ant як і в російській мові вживаються для утворення іменників, що позначають фахівців: chemist - хімік; consultant - консультант.

Суфікси - ing - ment висловлюють процеси, хоча зустрічаються і в іменників, що позначають предмети:

curing-витримування, догляд за бетоном (в період твердіння); replacement-заміщення, заміна; building-будівля, будова; embankment - набережна, гребля.

Суфікси - ion, - ance, - ence, - ship, - hood, - ure, - ness висловлюють головним чином абстрактні поняття, дії, стану, явища: abrasion - стирання, зношування: maintenance - технічний догляд, поточний ремонт; resilience - пружність, ударна в'язкість; relationship - відношення, зв'язок; likelihood-ймовірність; perviousness - проникність; flexibility - гнучкість, еластичність; electricity - електрику (переважна більшість англійських слів, що закінчуються на - ty перекладаються російською словами, що закінчуються на - ость і - ство). Зрозуміло, що перераховані суфікси не обов'язково відносяться до іменників тільки зазначеного характеру. наприклад; neighbourhood - мікрорайон, excavation - вироблення, виїмка - є конкретними поняттями.

Значення найбільш поширених префіксів зазвичай даються в усіх загальних словниках. Знання цих значень для перекладача обов'язково, тому що багато слів, побудовані за допомогою префіксів, в словники не записується. Ось приклад, взятий з тексту по механізації будівельного виробництва:

"It is better to overplant than to underplant." Значення префікса over: пере-, над-, над-, надмірно; значення префікса under: недо-, нижче - необхідного або звичайного. Звідси, знаючи, що дієслово "to plant" в даному контексті означає "механізувати", отримуємо переклад:

"Краще механізувати з надлишком, ніж з недоліком".

Префікс "as" - вживається найчастіше в науково-технічній літературі і в поєднанні з Participle II, означає, що предмет знаходиться в тому вигляді або стані, яке він придбав в результаті роботи, виконаної над I ним. Наприклад: as-quarried - в тому вигляді, в якому (матеріал) надходить з кар'єру, прямо з каменоломні; as-cast - в литому вигляді; as-rolled - в прокатати вигляді (без додаткової обробки); as-received - в отриманому вигляді тощо.

2. Нерідко терміни утворюються шляхом додання існуючому слову (часто належить до лексики повсякденній мові) нового значення, яке іноді докорінно відрізняється від старого (наприклад: lip-губа і фланець; finger - палець і клямка і ін.) Засновувати переклад незнайомого терміна цілком на його буквальному сенсі не можна, тому що Останнім лише зрідка відповідає його дійсному змісту, наприклад:

"Screen analyses showed that there was deficiency in cobbles."

У цьому випадку слово "cobble" не можна переводити як "кругляк". Говориться про ситового аналізу природного крупний заповнювач і під словом "cobbles" необхідно розуміти камені діаметром від 8 до 15 см:

"Ситовий аналіз виявив недолік фракції 8-15 см".

3. Термін в більшості випадків являє собою складне слово або стійке словосполучення. Термін - складне слово часто є лексичної конструкцією, побудованою на основі атрибутивного застосування іменника. Як говорилося вище, іноді при перекладі всі елементи терміна - складного слова отримують еквівалентну відображення: wind pressure - тиск вітру; motor sweeper - механічна мітла.

В інших випадках відсутня хоч би там не було лексичне відповідність: mountain flour кизельгур, діатомова земля; pot hole - вибоїна (на дорозі); sound pressure level meter - шумомір.

До проміжних категорій відносяться ті складні слова, в яких окремі елементи придбали, специфічне значення, далеке від словникового. Так наприклад в терміні calf-dozer слово calf ніякого відношення до "теляті" не має і вказує лише на невеликі розміри бульдозера. * У терміні "table slate" слово "table" також загубило своє пряме значення і в російській еквіваленті "покрівельний сланець" ми не знаходимо для нього лексичного відповідності.

4. Оскільки терміни - складні слова в більшості випадків бувають двокомпонентного складу, корисно в деякій системі викласти загальні правила перекладу таких термінів.

а) Якщо перший елемент означає речовину або матеріал, а другий елемент - предмет, то складний термін перекладається на російську за схемою: "прикметник - іменник": concrete pile - бетонна паля; steel bridge - сталевий міст.

б) Якщо перший елемент - речовина або матеріал, а другий - предмет, що впливає на цей матеріал або виробляє його, то переклад проводиться за схемою:

"Іменник в ім. Пад. (2-й елемент) 4 - іменник в рід. Пад. (1-й елемент)": sand classifier-класифікатор піску; steam superheater - перегрівник пара.

Однак іноді переклад робиться з залученням прийменників: mud mixer - мішалка для глини. Або ж обидва елементи зливаються при перекладі в одне слово: concrete mixer бетономішалка; stone breaker - каменедробарка.

Проте основний спосіб завжди дає позитивні результати (мішалка глини, дробарка каменю), які допомагають знайти найбільш вдалий переклад.

в) Якщо перший елемент-предмет, а другий-яка дія, спрямована на цей предмет, то переклад робиться за схемою: "іменник в ім. пад. (2-й елемент) - іменник в рід. пад. (1-й елемент) ": stone breaking - дроблення каменя; water treatment - очищення води.

г) Якщо перший елемент - предмет, а другий - дія, вироблене цим предметом або за допомогою цього предмета, то переклад робиться за схемами: "іменник в ім. пад. (2-й елемент) - г іменник в рід. пад. ( 1-й елемент) "," іменник в ім. пад. (2-й елемент) + іменник в твор. пад. або пропоз. пад. (1-й елемент) ": wave propagation - поширення хвиль; concrete setting - схоплювання, тверднення бетону; water treatment - -Обробка водою: membrane water proofing - гідроізоляція за допомогою мембрани.

Внаслідок подібності конструкцій англійських термінів, наведених в пунктах в) і г), при їх перекладі необхідно уважно вникати в семантику як окремих елементів, так і поєднання елементів, що утворюють власне термін. Змістовний аналіз визначає вибір схеми російського перекладу. У перших двох прикладах пункту г) дія проводиться самими першими елементами (бетон твердне, хвиля поширюється) і переклад робиться за схемою пункту в). У третьому прикладі дія проводиться за допомогою першого елемента (обробка водою), що і визначає вибір схеми переведення (порівняйте з другим прикладом пункту в) очищення води). Звідси ясно, що для досягнення адекватного перекладу необхідно крім усього іншого враховувати контекстуальное оточення терміна. Останнє також визначає граматичне число російського еквівалента першого елемента (wave propagation - поширення хвиль або хвилі), який в англійській мові не отримує граматичного оформлення, оскільки є лише основою іменника.

д) Якщо перший елемент - предмет, а другий - його властивість, то переклад виконується за схемою: "іменник в імен. пад. (2-й елемент) - іменник в рід. пад. (1-й елемент)": concrete strength - міцність бетону; sea \u200b\u200bdepths - глибини моря. Останній приклад може мати значення: "морські глибини" і "глибини морів". Вибір з цих трьох варіантів визначається контекстом.

е) Якщо перший елемент являє собою частину другого, то переклад виконується за схемою: "прикметник (1-й елемент) - іменник (2-й елемент)": jaw crusher - щокові дробарка; ball mill - кульова млин.

ж) Якщо другий елемент є частиною першого, то переклад робиться за схемою: "іменник в імен. пад. (2-й елемент) - іменник в рід. пад. (1-й елемент)" "excavator bucket - ківш екскаватора; piston ring - кільце поршня. Для останнього прикладу більш правильний переклад - поршневі кільця, а проте рекомендований переклад все ж дає позитивний результат, який полегшує знаходження правильного варіанта.

з) Іноді другий елемент пунктів д) і б) не відноситься безпосередньо до першого елементу. Цю обставину слід враховувати і при необхідності переклад виробляти за іншими схемами: tank pressure-тиск (газу, рідини) в баку; cement retarder - сповільнювач (схоплювання) цементу. Слова, укладені в дужки, доводиться доповнювати для розкриття сутності терміна (компенсація втрат).

Наведені приклади не охоплюють всіх можливих конструкцій і способів перекладу і повинні розглядатися як загальне керівництво до перекладу термінів - складних слів двокомпонентного складу. * Можливі відхилення від викладених правил за всіма пунктами.

5. Якщо в складних словах, побудованих на основі атрибутивного застосування іменників, окремі компоненти не оформлені граматично, тобто не мають морфологічних флексій і з'єднуються між собою без допомоги службових слів, то терміни - стійкі словосполучення складаються з елементів, взаємозв'язок яких оформлена за допомогою морфологічних засобів і службових слів. Наприклад: scientific management of labour - наукова організація праці; joint on the bevel - з'єднання у вус; joiner "s glue - столярний клей і ін. Завдяки граматичної оформленості елементів розглянутих термінів, переклад їх не представляє особливих труднощів, якщо не брати до уваги випадків, коли окремі елементи термінів набувають специфічні значення, які їм невластиві їм в інших словосполученнях. Так, наприклад: в терміні "dead man" - анкерний лежень, анкерна паля, - первісний зміст слів "dead" і "man" абсолютно втрачено.

Таким чином, на основі вивчення позицій вчених з приводу визначення терміна, ми можемо сказати, що терміни - стійкі словосполучення, зміст яких не можна вивести зі значення окремих елементів, зазвичай даються в галузевих словниках, подібно до того, як в загальних словниках даються основні ідіоматичні вирази, фразеологічні єдності і зрощення.

При перекладі на російську мову термін може придбати форму одиничного слова, або ж являти собою російське стійке словосполучення: як вказувалося вище фразеологічні фонди двох різних мов не збігаються.

1.3 Ознаки термінологічних кліше і стійких словосполучень як основа їх класифікації

Як зазначалося раніше, термін (включаючи науково-технічні терміни та терміни організаційно-розпорядчої документації) - це одиниця будь-якого конкретного природного або штучного мови (слово, словосполучення, абревіатура, символ, поєднання слова і букв-символів, поєднання слова і ціфр- символів), що володіє в результаті стихійно сформованій чи особливої \u200b\u200bсвідомої колективної домовленості спеціальним термінологічним значенням, яке може бути виражено або у словесній формі, або в тому чи іншому формалізованому вигляді і досить точно і повно відображає основні, суттєві на даному рівні розвитку науки і техніки ознаки відповідного поняття. Термін - слово, обов'язково співвідносне з певною одиницею відповідної логіко-понятійної системи в плані змісту.

Б.М. Головін і Р.Ю. Кобрин пропонують свою концепцію, на основі якої класифікують терміни. Глибинний ознака термінів дозволяє відокремити їх від інших одиниць мови і розчленувати все безліч термінів. Цим глибинним ознакою термінів є позначення ними загальних понять. Оскільки існує кілька типів загальних понять, можуть бути виявлені і різні типи термінів.

Перш за все виділяються найзагальніші поняття матерії і її атрибутів, які носять назви категорій (матерія, простір, час, кількість, якість, міра та інші). Відповідно терміни, які позначають категорії, є тип термінів категорій.

Далі, на кожному етапі розвитку людського знання, в кожну епоху фігурує певну кількість загальнонаукових і загальнотехнічних понять, які використовуються в будь-якій науці (галузі техніки) (система, структура, метод, закон в науці, надійність в техніці). До них приєднуються загальні поняття методологічних наук - філософії, загальної теорії систем, кібернетики, інформатики та інші; деяка частина понять цих наук може використовуватися, як і загальнонаукові поняття, в різних областях знання (наприклад, інформація, елемент).

При цьому потрібно мати на увазі, що загальнонаукові (загальнотехнічні) і міжгалузеві поняття є такими не тому, що вони використовуються в ряді галузей знання, а тому, що вони мають загальний вміст, яке і дозволяє застосовувати їх в різних галузях, в більшості випадків додаючи до загального вмісту конкретні ознаки. Як приклад можна привести загальнонаукових термін метод, міжгалузевий термін аналітичний метод і конкретно-наукові терміни математичний метод, метод Монте-Карло (порівняйте також міжгалузевої термін кластер - малий колектив частинок, від англійського cluster - купа, скупчення, пучок, гроно, і його застосування у фізиці, хімії, астрономії, біології, соціології, загальної теорії систем, а також в науковедении і інформатики).

Нарешті, в кожній області знання і діяльності є специфічні поняття різного рівня узагальненості: від найбільших - класів (пологів) до найменших - видів, а також понять, які відображають аспекти розгляду цих класів. Ці два типи понять названі видовими і аспектно; в якості прикладів можуть бути приведені поняття геології: субдельта (видове поняття щодо поняття дельта, геохімія нафти, запаси нафти (аспектні поняття).

Всі перераховані вище типи понять знаходять своє мовне втілення в типах термінів. Виділяються терміни категорій, загальнонаукові і загальнотехнічні терміни, міжгалузеві терміни, спеціальні терміни (приклади були наведені при перерахуванні типів понять).

Відомо, що типологія є основою класифікації. У цьому сенсі описана тут типологія термінів - членування термінів по найбільш важливим їх ознаками - являє собою власне терміноведческую класифікацію термінів. Підставою ж всіх наступних класифікацій служать різні окремі ознаки термінів - змістовні, формальні, функціональні, всередині - і позамовні. Всі ці класифікації можуть бути пов'язані з тими науками і областями знання, в яких вони використовуються.

Першою класифікацією термінів за змістом, використовуваної переважно в філософії, є поділ на терміни спостереження і теоретичні терміни. За термінами спостереження стоять класи реальних об'єктів, а за теоретичними термінами - абстрактні поняття, що залежать зазвичай від певної теорії, концепції. Такий поділ є достатнім для вирішення термінологічних проблем філософії (філософії науки), але для вирішення філософських проблем термінознавства доводиться побудувати більш дробову класифікацію, оскільки ступінь абстрактності понять, що позначаються теоретичними термінами, різна: від філософських категорій до загальнонаукових та спеціальних наукових понять.

Так, в систематиці тварин вище таксонів лежать так звані таксономические категорії (неконкретні об'єкти) - види, підродини, класи. Важливо, що ця ієрархія може знаходити вираз і у формальній структурі термінів. Зокрема, в тій же системі К. Ліннея найменування таксонів (терміни спостереження) включають в себе найменування таксономічних категорій: Betula pubescens - береза \u200b\u200bпухнаста.

Другий класифікацією термінів за змістом - по об'єкту назви - є розподіл їх по областям знання або діяльності, або, інакше кажучи, за спеціальними сферам. Перелік цих сфер може бути узагальнено представлений таким чином: наука, техніка, виробництво; економічний базис; надбудова. Грунтуючись на цій соціологічній схемі, можна сформулювати перелік рубрик, які входять в класифікацію термінів по області знання.

У сфері науки виявляється група наукових термінів. Вона розпадається, кажучи загалом, на стільки класів, скільки є наук на певному етапі науково-технічного прогресу; а в кожному класі фізичних, хімічних та інших термінів виділяється стільки угруповань (терміносистем), скільки існує різних незалежних теорій опису фізичних, хімічних та інших об'єктів і закономірностей. Що стосується відмінностей так званої науково-технічної та суспільно-політичної термінології, то, перш за все, політичні науки (теорія держави і права, міжнародні відносини та інші), за одностайною думкою фахівців, входять в число суспільних наук, і отже, політичні-терміни включаються в безліч громадських термінів.

Далі, всі ці терміни позначають наукові поняття в тій же мірі, що і так звані науково-технічні терміни; різниця полягає лише в тому, що перші позначають поняття суспільних наук, а другі - поняття природних і технічних наук. Тому якщо прагнути до точності, то доцільно говорити про терміни громадських, природничих і технічних наук та про технічних термінах і термінологіях, а не про науково-технічної та суспільно-політичної термінології. Однак терміни суспільних наук мають ряд специфічних ознак, які протиставляють їх термінам природних і технічних наук.

це:

1) пряма, явно виражена залежність термінів суспільних наук від певної теорії, певної системи поглядів. При найближчому розгляді терміни природних і технічних наук також залежать від теорії, яка, в свою чергу, визначається світоглядом (наприклад, паралельність в геометрії, маса в фізиці), але ця залежність може бути затушована. У термінах соціальних наук вона входить в їх змістовну структуру;

2) своєрідна реалізація ознаки системності. Поряд зі стрункими терміносистеми, що відображають закінчені теорії (політична економія, філософська система Гегеля), є такі області знання, для яких не побудовані системи понять і терміносистеми (наприклад, опис танцю, мода та інші);

3) наявність термінів з розмитими межами охоплюють ними понять, наприклад, термінів, що позначають загальні поняття соціального характеру (особистість, ідеал);

4) більш широкий розвиток синонімії та багатозначності, ніж в терміносистемах природних і технічних наук (мова - багатозначний термін);

5) включення оцінного фактора в семантику термінів (порівняйте терміни типу ренегат, червоні, білі, а також зелені "партії зелених").

У сфері виробництва і техніки функціонують технічні терміни. Це одиниці мови, що позначають машини, механізми, інструменти, операції. Технічні терміни відрізняються від наукових термінів, перш за все меншою залежністю від концепцій використовують їх людей, хоча така залежність і існує. У наш час технічні терміни нерідко проникають і в власне наукові видання.

У сфері економічного базису і виробничих відносин є, з одного боку, терміни мови опису (в мовах політичної економії, конкретної економії) і, з іншого боку, терміни мови обслуговування економіки. Лексичними одиницями мови обслуговування служать такі поєднання термінів, як введення в дію загальної (корисної) площі житлових будинків, які називаються показниками.

Показники - це сукупність ознак, якi характеризуються приводяться даними. У найменування показника входять терміни, що позначають:

а) характеризується (вимірюваний) об'єкт економіки (продукція, що працюють);

б) стану, властивості цих об'єктів і процеси, які з ними відбуваються (наявність або чисельність (працюють), виробництво (продукції));

в) формальний спосіб (алгоритм) обчислення показника, наприклад, обсяг (реалізації продукції).

В рамках надбудови виділяються адміністративно - політична сфера (куди входять оборона, юстиція, зовнішні зносини та інші) і соціально-культурна сфера (охорону здоров'я, наука, культура, освіта та інші).

В адміністративно-політичній сфері виділяються, зокрема, терміни мови управління, в тому числі терміни діловодства, мови дипломатії, військових мов. Правда, частина військових термінів зближується з технічними, інша - з економічними, третя - з науковими термінами. Військові терміни - типовий приклад термінів стикового області. На їх прикладі можна показати, що взагалі межа між термінами, які виділяються по області знання, досить хистка. Так, багато термінів технічних наук можуть одночасно бути технічними термінами (прокатка, волочіння, отжиг і т.п.), а багато термінів документознавства фігурують і в термінології діловодства (акт, архів). Проте, класифікація термінів по об'єкту називання надзвичайно важлива: вона відображає рівень науки і розвиненості суспільної структури на певному етапі.

До соціально-культурній сфері крім термінів суспільних наук (політекономії, соціології, етнографії) відноситься так звана суспільно-політична лексика. Суворе розрізнення термінів (громадських наук) і суспільно-політичної лексики важливо, зокрема, для побудови інформаційних мов.

Класифікація термінів по об'єкту називання всередині окремих галузей знань є найбільш докладної класифікацією термінів.

Третя змістовна класифікація термінів - по логічної категорії того поняття, яке позначається терміном. Виділяються терміни предметів (ссавці), процесів (множення, діловодство, компресія); ознак, властивостей (хладноломкость), величин і їх одиниць (сила струму, ампер).

Лінгвістичні класифікації термінів засновані на ознаках термінів як слів або словосполучень певної мови.

Класифікація за змістовою (семантичною) структурі дозволяє виділити однозначні терміни (шунтування, гайка, хромосома) і багатозначні терміни, тобто такі, які мають два або більше значень в рамках однієї терміносистеми (суд - 1. сукупність суддів і засідателів;

2. судове засідання;

3. будівлю суду). З точки зору семантики виділяються терміни - вільні словосполучення (муфельна піч, довідка з місця проживання) і стійкі (в тому чіслё фразеологічні) словосполучення (всесвітнє тяжіння).

Класифікація термінів по формальній структурі є дуже дробової. Перш за все, виділяються терміни-слова. Вони, в свою чергу, поділяються на кореневі (вода), похідні (привід, дільник, пересортиця), складні (суспільствознавство, біосфера), складноскорочені (капвкладення), а також слова незвичайної структури - телескопічні (магнітола - від магнітофон + радіола), на протилежне звуків, ланцюгові освіти (синтез-газ, 2,5-диметил-5-етил-3-ізопропілгептан, система хребет - хребет - хребет).

Далі, виділяються терміни-словосполучення. Найбільш поширеними структурами тут є поєднання іменника з прикметником, іменника з іменником в непрямому відмінку (ступінь свободи), іменника з іншим іменником як додаток (швачка-мотористка). Є також багатослівні терміни, іноді складаються більш ніж з 5 слів (фільтраційний потенціал мимовільної поляризації в свердловині - термін ГОСТу).

Характерними явищами у формальній структурі термінів є усічення однослівних термінів (кіно - від кінофільм або кінотеатр) і скорочення (абревіація) багатослівних термінів. Спостерігається безліч видів абревіатур: літерні (к. П. Д.), Звукові (ЖЕК), складові (міськком), словоподобние (Сігран - від синтетичний граніт), повністю збігаються зі словом (ГАЗ від: Горьковський автомобільний завод); крім того, поєднання абревіатур зі словами (МГД-генератор - від магнітогідродинамічний генератор).

Постійно з'являються терміни специфічної формальної структури з використанням елементів штучних мов; символи-слова (х-частинка), моделі-слова (i-балка, тобто двотаврова балка за подібністю з буквою I). Класифікація по мотивованості / немотівірованноcті показує, що є терміни, значення яких може бути або не може бути пояснено їх структурою. Тут розрізняють терміни, повністю мотивовані (газопровід), частково мотивовані (хвороба Паркінсона), повністю невмотивовані (ромб), а також ложномотівірованние (громовідвід).

Залежно від мови-джерела розрізняються терміни споконвічні (датчик), запозичені (дисплей - шал, квершлаг - нім.), Гібридні (металознавство, антиобледенение).

З точки зору приналежності термінів до частин мови розрізняють терміни-іменники, прикметники, дієслова, прислівники. Наприклад, серед лінгвістичних термінів є іменники (заставу, вид), прикметники (невмотивований, парасінтетіческій, сочінітельний). Серед термінів музикознавства фігурують терміни-прислівники (піано, піанісимо). Підрахунки показують, що термінів - назв об'єктів в процентному відношенні набагато більше, ніж термінів - назв ознак. Та й позначення ознак в термінах часто виступають в опредмеченному вигляді.

Класифікація термінів по авторству відображає соціологічний підхід до термінів. Відомі в цьому плані колективні та індивідуальні терміни. Так, термін гелікоптер створив Леонардо да Вінчі, термін промисловість - Н.М. Карамзін, термін соціологія - О. Конт.

За сферою використання виділяються універсальні (для багатьох споріднених областей), унікальні (для однієї області) і концепціально-авторські терміни; наприклад, лінгвістичні терміни можуть позначати явища, характерні для всіх мов (фонетика), для одного або декількох мов (Ергатівная) або тільки для одного підходу (глоссематика - термін Л. Ельмолева).

подібні документи

Характеристика науково-технічної мови. Загальне поняття термінологічних кліше і стійких словосполучень в теорії перекладу. Особливості перекладу в науково-технічній літературі. Впливу контексту на переклад медичних термінів і міжнародних заявок.

дипломна робота, доданий 22.10.2012


Теоретичні аспекти розгляду особливостей перекладу стійких словосполучень і термінологічних кліше на основі наукових текстів та дисертаційних робіт. Аналіз конкретного тексту і виявлення впливу контексту на переклад спеціальних термінів.

курсова робота, доданий 09.11.2012


Характеристика науково-технічного тексту на лексичному, стилістичному, граматичному і синтаксичному рівнях. Аналіз термінології англійських науково-технічних текстів. Основні труднощі перекладу вільних і стійких словосполучень даних текстів.

курсова робота, доданий 08.06.2013


Основи усного перекладу англійської мови ділового спілкування. Поняття жанрово-стилістичної норми перекладу. Проблеми перекладу кліше і їх словосполучень. Аналіз ролі кліше при усному перекладі англійської мови ділового спілкування в усній і письмовій мові.

курсова робота, доданий 19.04.2015


Поняття терміна і види термінологічних одиниць. Властивості термінів. Багатокомпонентні терміни і особливості їх перекладу з англійської мови на російську. Практичний аналіз перекладу юридичних термінів на прикладі текстів підмови "юриспруденція".

дипломна робота, доданий 24.05.2012


Сутність і зміст одиниці перекладу, напрямки та критерії її аналізу, способи виявлення, різновиди і форми: транслатема, безеквівалентние, мовні кліше. Проблеми одиниць перекладу: переклад на різних рівнях мови, вільний і дослівний переклад.

курсова робота, доданий 19.03.2013


Складність проблеми виділення одиниць перекладу в тексті. Основні види, характерні ознаки та особливості використання кліше в мовної діяльності. Образні вислови та їх вживання в переносному сенсі. Сутність застосування готових одиниць перекладу.

презентація, доданий 30.10.2013


Лексичні і граматичні проблеми перекладу науково-технічних текстів, насичених спеціальними термінами і словосполученнями. Атрибутивні конструкції як один з поширених типів вільних словосполучень в англійських науково-технічних текстах.

курсова робота, доданий 23.07.2015


Поняття терміна і термінологічні словосполучення. Проблема полісемії термінологічних одиниць. Термінологічна лексика в друкованих ЗМІ. Термінологічні словосполучення з економіки, особливості їх функціонування та перекладу на російську мову.

дипломна робота, доданий 11.06.2014


Спеціальна теорія перекладу і поняття адекватності економічного дискурсу. Особливості перекладу англійських економічних текстів: на рівні лексичних одиниць, на граматичному і стилістичному рівні. Переклад заголовків, фразеологізмів, кліше, метафор.

---